новости телевидения

Минає ще один непростий рік для всіх українців. Незважаючи ні на що, аби жити і рухатися далі, важливо фокусуватися на позитивних подіях, на тому, що нас надихає та робить щасливими. Напередодні Нового року відомі телеведучі підвели підсумки 2025-го. Які важливі події сталися в їхньому житті? Чим вони пишаються? Які досягнення відзначають? Та чому особливо вдячні року, що минає?

Анастасія Даугуле, ведуча телемарафону "Єдині новини" і проєкту "Моя історія":

– У 2025-му ми вижили і зберегли країну. Це вже чимало. Я весь рік працювала у національному марафоні, випускала щоденні новини. Записувала інтервʼю для авторського проєкту "Моя історія": з Ганною Різатдіновою, Євгеном Хмарою, Світланою Тарабаровою, Аурікою Ротару, Іриною Федишин, Владиславом Ващуком та багатьма іншими. Розбиралась, як відомі постаті діють у часи випробувань.

У 2025-му більше цінувала власний час і простір, обмежила соцмережі, видалила зайві застосунки з телефона, відписалась від зайвого контенту. Перенаправила увагу і зусилля в оффлайн. Ходила у гірські походи, намотала десятки кілометрів Карпатами.

У спорті до плавання додала щотижневі занурення у крижану купіль. Спробувала цвяхостояння та кріошафу у центрі біохакінгу у Східниці. Прослухала курс з тактичної медицини, вчилась накладати турнікети.

Зробила висновок: варто жити тут і зараз, бути готовим померти в будь-який день і водночас готовим жити ще сто років. І жити так, щоб не було соромно за те, як ти діяв під час війни.

Євген Синельников, режисер-постановник та телеведучий проєкту "Крафтові мандри" на К1:

– Найважливіші моменти у моєму житті завжди були пов'язані з сім'єю. Цього року в нас народилася донечка, яку ми назвали Марія. Її поява стала великою радістю і додала ще більше сенсу кожному дню. Маленькі моменти поруч із дитиною нагадують про справжні цінності й про те, заради чого варто жити і працювати.

Також цього року до мене двічі приїздив син Олексій, який через повномасштабне вторгнення змушений жити за кордоном. Можливість знову бути разом і проводити час із дітьми для мене дуже важлива.

Щиро дякую Силам оборони України за те, що маємо змогу бачитися з рідними та цінувати такі прості, але надзвичайно важливі речі.

Аліна та Ярослав Покутні, ведучі тревел-проєкту "Покутні. Разом по світу" на К1:

Аліна Покутня: Якщо згадувати цей рік, то він для нас дуже про "ага, значить, ми все робимо недарма". Влітку на YouTube у нас зібралося 100 тисяч підписників. Це був такий момент, коли дивишся на цифру і розумієш: за нею – реальні люди, які регулярно вмикають наші відео, подорожують разом з нами і чекають нові випуски.

Ще одна важлива подія –  вихід нашої програми на телебаченні. Для нас це був зовсім інший рівень відповідальності і досвід, який сильно розширив уявлення про те, куди може вирости YouTube-проєкт. Було відчуття, що ми вийшли за межі звичного онлайн-формату і зробили крок далі.

Ярослав Покутній: А ще цей рік був про здійснення давніх мрій. Ми нарешті почали їздити не просто по материкових маршрутах, а по островах. Особливо хочеться відзначити Мадейру –  це був дуже особливий острів для нас. За атмосферою, природою, відчуттям спокою і масштабу. Було відчуття, що ми давно хотіли туди потрапити і нарешті опинилися в правильний момент життя. Крім Мадейри цього року було ще кілька подорожей, про які давно мріяли –  усі ці випуски можна побачити на нашому каналі.

Загалом цей рік дав нам і зовнішні досягнення, і внутрішнє підтвердження, що наш шлях –  правильний.

Оля Манько і Макс Узол, ведучі проєкту "КАМОН! з Узол і Манько" на каналі К1:

Оля Манько: Якщо говорити про наші особисті події, то цей рік дійсно був для нас особливим. У червні нашому YouTube-каналу виповнилося 5 років, це наш перший ювілей. І як підсумок нашого п'ятирічного досвіду подорожей Україною, ми видали книгу "Відчуй Україну", де зібрали 50 найкрасивіших куточків, які нас найбільше вразили за цей час. Ми робили велику презентацію книги в Києві. Це була така велика медійна подія, на якій ми зібрали наших друзів, інфлюенсерів та ЗМІ. Це, мабуть, найяскравіша подія року для нас. Ми дуже раді, що змогли втілити в життя свою мрію і випустили книгу. Два роки ми з Максом обговорювали цю ідею. І оскільки ми не письменники, то ця задачка була досить складна. Ми, як сліпі кошенята, вчилися на ходу. Але ми самі видали цю книгу, чим дуже пишаємось. До речі, ми вже продали півтори тисячі примірників. І на цьому не плануємо зупинятися, хочемо, щоб ця книга мала продовження. Сподіваюсь, наступного року також вдасться здивувати прихильників.

Ще одна яскрава подія цього року – це те, що ми були причетні до дуже цікавого благодійного проєкту. Ми висвітлили важливу подію – як козацька чайка перетнула Ла-Манш. Ми зняли відео про цей перехід із Франції до Великої Британії. Заради цього ми їздили до Лондона. Познайомилися з ініціаторами цієї події, з людьми, які будували цю чайку. А це – наші ветерани. Це, по суті, була така благодійна місія – щоб іще раз нагадати іноземцям про Україну, показати наші традиції.

Макс Узол: Не менш важлива подія, яку також ми висвітлили у наших відео цього року: як наші ветерани з ампутованими кінцівками і після контузій перепливали Босфор у Стамбулі. Щорічно відбувається такий міжконтинентальний заплив – з Азії в Європу. Адже Стамбул стоїть на двох континентах. Цього року більше двох тисяч плавців перетинали Босфор, щоб отримати звання міжконтинентальних плавців. Наші хлопці з ампутованими кінцівками зробили це на рівні з усіма іншими учасниками. До речі, не всі учасники цього наймасовішого запливу світу взагалі дісталися фінішу. А наші ветерани фінішували, та ще й показали хороший час! Вони неймовірні. Вони надихають. І вони доводять, що немає нічого неможливого. Ми дуже пишаємось хлопцями. Це також голос України, який має звучати на різних рівнях, на різних змаганнях, і це дуже важливо.

І ще до таких важливих подій року можна віднести те, що вже другий рік поспіль ми в комісії Державного агентства розвитку туризму обирали села від України на всесвітній конкурс The Best Tourist Village 2025, тобто найкраще село у світі. Ми допомогли підготуватись українським селам до цього конкурсу. І вже другий рік поспіль два українських села виборюють це звання: Синевирська поляна і Колочава стали найкращими селами у світі. Ми пишаємося, що долучились до цього. Бо так про наші українські села  дізнаються в усьому світі.

А з таких трохи приземлених подій… я, нарешті, пішов на вокал, освоюю техніки дисторшн і реттл. У мене трішки виходить, я цьому дуже радію. Нещодавно закінчив Академію лідерів культури. А ще ми з Олею цього року зварили чай на вогняній воді у Верховині і підсмажили яєшню на діючому вулкані під Франківськом. І… виявляється, несвідомо запустили флешмоб – тепер багато людей їздять до цього вулкану і смажать там яєшню. А інструкцію, як правильно це робити, ви можете подивитися у відео на нашому YouTube-каналі та в ефірі К1.